Чи можлива ефективна робота психолога, психотерапевта з клієнтом, якщо немає встановленого контакту? Швидше за все, кожен спеціаліст скаже, що це практично неможливо. Незалежно від того, в якому методі працює спеціаліст, контакт залишається однією із найважливіших складових роботи психолога.
Так, у різних психотерапевтичних методах ми можемо бачити різні підходи до глибини контакту, але його цінність при цьому не зменшується.
Консультативний контакт – це унікальний динамічний процес, під час якого одна людина допомагає іншій використати свої внутрішні ресурси для розвитку в позитивному напрямку та актуалізувати потенціал осмисленого життя (цитата та Р.Кочюнасом).
Терапевтичний контакт має кілька унікальних характеристик:
- емоційність. Контакт це більше про емоційність, ніж про когнітивну складову, він передбачає дослідження переживань клієнтів;
- інтенсивність. Контакт представляє щире відношення та взаємний обмін переживаннями, він не може не бути інтенсивним;
- динамічність. При зміні клієнта змінюється специфіка контакту;
- конфіденційність. Зобов’язання консультанта не розповсюджувати відомості про клієнта сприяє довірливості;
- надання підтримки. Постійна підтримка консультанта забезпечує стабільність контакту, що дозволяє клієнту ризикувати та намагатися поводитися по-новому;
- добросовісність.
Що робить консультативний контакт терапевтичним, ефективним на вирішення психологічних проблем клієнтів? Насамперед те, що сам характер контакту між психологом та клієнтом відображає особливості стосунків клієнта з іншими людьми, стиль та стереотипи його спілкування – проблеми клієнтів можна побачити немовби у дзеркалі.
Чи можлива психотерапія без контакту? Більше про це дивіться у відео Наталії Спенсер https://youtu.be/uGqW25wPX7E?si=SDx3tcE58UkBXvtK
Якщо ж контакт не встановлений, це можна метафорично описати як стіну між психологом та клієнтом. Ви тільки частково можете чути і бачити один одного. Клієнт ніби закритий від спеціаліста і спеціалісту важко зрозуміти, що саме відбувається з клієнтом. Тоді використання будь-який терапевтичних технік може бути малоефективним.
Які ж можуть бути причини того, що контакт між психологом та клієнтом важко встановити?
Недовіра клієнта та емоційні бар’єри. Клієнт може відчувати недовіру до психолога через попередній негативний досвід або просто тому, що йому важко довіряти незнайомій людині особисті проблеми. Також у клієнта можуть підніматися страхи, упередження, клієнт може відчувати сором, провину, страх чи інші сильні емоції, які заважають встановленню контакту. Це особливо актуально для людей з травматичним досвідом.
Опір змінам. Деякі клієнти можуть бути не готові до змін або не бачити потреби в терапії. Вони можуть чинити опір обговоренню своїх проблем і уникати відвертості. Навіть якщо клієнт приходить добровільно і свідомо, він може відчувати значний опір і використовувати звичні моделі поведінки.
Комунікаційні труднощі. Іноді клієнти можуть відчувати труднощі у висловленні своїх думок та почуттів, що ускладнює психологічний контакт. Через певні відмінності у стилях спілкування, культурні відмінності чи проблеми з мовою клієнт може відчувати певні труднощі.
Очікування та упередженість. Якщо клієнт і психолог мають різні уявлення про процес консультації або цілі терапії, це може ускладнити встановлення контакту. Клієнт може мати нереалістичні очікування від терапії, що, як наслідок, може викликати розчарування та невдоволення.
Перенос та контрперенос. Клієнт може переносити на психолога значну фігуру з минулого, з якою контакту не було, але дуже хотілося мати його. Тоді стосунки між психологом та клієнтом відтворюють контакт із цією людиною.
Інший варіант, коли клієнт нагадує психологу когось із його минулого, у психолога виникають емоційні реакції, тоді ми говоримо про контрперенос.
Особистість психолога і клієнта. Можливо, психолог та клієнт не підходять один одному як люди. Так також буває, і це нормально. Індивідуальні особливості клієнта, такі як інтровертованість, скептицизм або низька самооцінка можуть ускладнювати встановлення контакту. Особистісні особливості психолога, емоційний стан чи професійний досвід можуть впливати та якість терапевтичного контакту з клієнтом.
Що робити, якщо ви бачите труднощі у встановленні контакту з клієнтом?
- Досліджувати. Ставити собі питання про особливості контакту з клієнтом. Коли ви ще відчуваєте подібну відстороненість? Що відчуває клієнт на зустрічі? Спробуйте знайти метафору ваших зустрічей.
- Запитувати. Інколи дуже корисно обговорювати ті перепони, які виникають. Чи відчуває відстороненість клієнт? У чому це проявляється? Можливо, клієнт усувається несвідомо. Наприклад, через негативний досвід відвідування психолога.
- Навчатися. У більшості методів існують особливості встановленню контакту. Якщо ви проходите навчання, то отримаєте теоретичні та практичні знання про те, як працювати з цим.
- Супервізуватись. Іноді найкраще допомагає взяти супервізію чи обговорити кейс на інтервізорській групі. Підтримуючий і безоціночний погляд з боку складних ситуаціях немає зайвим.
Чи часто відчуваєте відсутність контакту з клієнтом? Що робите у таких випадках?
Наталія Єгонська-Спенсер, психотерапевтка, тренерка та супервізорка міжнародних реєстрів психотерапевтів ITAA та IIPA, керівник та засновник Інституту Транзакційного аналізу та Інтегративної психотерапії.