Актуальність теми сексуального насильства
В даній статті будуть розглянуті особливості психологічної роботи із постраждалими від сексуального насильства з фокусом побудови терапевтичних відносин між клієнтом та терапевтом та з точки зору терапевтичних інтервенцій інтегративної психотерапії. Ми розглянемо як будувати безпечний альянс між клієнтом та терапевтом, розглянемо, чому потрібна стабілізація, коли варто йти у травматичні спогади, а коли варто зачекати.
На жаль, на сьогоднішній день таке поняття як сексуальне насильство є доволі розповсюдженим явищем. Воно торкається всіх верств населення, часто не залежить від статі, віку, стилю одягу та зовнішності.
Якщо взяти українську статистику, то за 2024 рік правоохоронними органами було зареєстровано 872 кримінальних правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, з них – 398 випадків зґвалтувань, 122 випадки вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, 150 випадків – злочинів стосовно розбещення неповнолітніх.
Насправді про що говорять нам ці цифри, якщо наприклад кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я особи за 2024 рік було зареєстровано 80 054 випадків, кримінальних правопорушень проти власності – 132 910 випадків, кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення – 48 233 випадків.
Отже, якщо глянути на офіційну статистику, то саме злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством було зареєстровано менше всього.
І це не випадково, бо потерпілі від сексуального насильства часто мовчать про те, що над ними було вчинено сексуальне насильство. Часто мовчать роками, іноді – ніколи про це так і не зізнаються. Хоча, якщо вірити соціологічному опитуванню, яке було проведено агенцією «Фама» близько 4% опитаних українців стали жертвами зґвалтування у дитинстві, 23% – сексуального насильства або домагань. А за розрахунками ВООЗ, приблизно третина жінок віком від 15 років (від 736 до 852 мільйонів) зазнала певної форми сексуального чи фізичного насильства протягом свого життя.
Статистика вражає, рівень замовчування цього виду злочину вражає ще більше. І ці факти будуть істотно випливати на нашу роботу із такими клієнтами. Бо вони мовчать не тому, що не хочуть, щоб покарали винних, а тому що, часто бояться осуду, звинувачення, стигматизації, повернення болісних спогадів. І можливо ми будемо першою людиною в цілому світі, яка стане свідком цієї історії, яка зможе розділити, а можливо і нарешті позбавити клієнта болю, сорому, розпачу і поверне надію, цілісність, віру і довіру до цього світу.
Роль інтегративної психотерапії в роботі з постраждалими
Отже, робота із постраждалими від сексуального насильства буде мати свої особливості. В першу чергу, перш чим почати опрацьовувати травматичні спогади нам важливо буде налаштовувати контакт з клієнтом і повернути відчуття безпеки. Як зазначає Річард Ерскін в книзі «За межами емпатії» «контакт є ключем до всього». Контакт сприяє послабленню захистів, дозволяючи все більшій і більшій кількості роз’єднаних, загрожуючих осколків переживань вийти в усвідомлення.»
Важливо, щоб контакт був побудований на безумовній повазі до пережитого досвіду, з унеможливленням стигматизації і упереджень.
Повернення відчуття безпеки буде передувати всій подальшій роботі. Як зазначає Річард Ерскін в книзі «За межами емпатії «тільки відчуття безпеки і стабільності в терапевтичних відносинах допоможе клієнту переміститеся в лякаючі місця, відмовитися від свого заперечення, і при необхідності, регресувати в старі травматичні переживання, щоб повернути втрачені частини себе».
Отже, керівними принципами відновлення після травми є відновлення безпеки, контролю над власним життям та розширення можливостей. «Їх потреби і почуття залишаються невизнаними і невирішеними. Розкол не може бути вилікуваний, поки не буде поновлений повний контакт з собою і іншими людьми» (Р. Ерскін «За межами емпатії»).
Але, що нам важливо зрозуміти. Не варто розпочинати роботу із самої травми. Працюючи з такими клієнтами не варто поспішати. Бо «одною з найбільших проблем в роботі з людьми, які пережили сексуальне насилля є те, що терапевт намагається працювати занадто швидко або зробити занадто багато і тим самим стимулює біль, страх, спогади і захисти первинної травми….Результатом можуть бути терапевтичні відносини, психологічно схожі на ті, які були присутні, коли клієнт раніше переживав насилля». (Р. Ерскін «За межами емпатії»).
Тому зараз ми розглянемо певний алгоритм, якого важливо притримуватися в своїй терапевтичній ідентичності при роботі із постраждалими від сексуального насильства.
Отже, почуття безпеки повинно розповсюджуватися на всі елементи роботи терапевта, починаючи із самого терапевта і його робочого місця. Тут не має дрібниць і неважливих речей. Ви повинні гарантувати вашому клієнту конфіденційність і наголосити на цьому, бути максимально відкрити до діалогу, розказати про себе, про вашу освіту і кваліфікацію, про те, як буде будуватися ваша комунікація, про те, який терапевтичний план передбачений. Важливо дати можливість клієнту задати питання, які його турбують.
Якщо ви працюєте в кабінеті очно з клієнтом ваш простір повинен бути максимально безпечним для вашого клієнта. Важливо, щоб в кабінеті не було занадто яскравого або навпаки і темного освітлення. Уникайте в кабінеті наявності речей, які можуть травмувати клієнта, наприклад імітації зброї, навіть трофейної, військової тематики тощо.
Унеможливте вторгнення до кабінету сторонніх людей, якщо ваш кабінет закривається на замок, не закривайте двері на замок без згоди клієнта, бо така дія може стати тригером.
Якщо ви працюєте онлайн, переконайте клієнта про те, що вас ніхто не чує. Бажано використовувати навушники, так, клієнт заспокоюється, що його історію не може почути хтось сторонній. Якщо ви робите помітки або робите аудіо чи відео запис сесії обов’язково попередьте про це клієнта і візьміть на це його згоду.
Також на перших зустрічах – важлива психоедукація, тобто психологічне інформування про те, як реагує тіло і психіка людини на травму, чому виникають нав’язливі спогади, що таке тригери і як вони запускаються, чому іноді люди пам’ятають свої історії фрагментарно або не пам’ятають якість певні епізоди або навпаки пам’ятають так, як буд-то це було вчора. Нічого так не знижує страх і тривогу як фраза «це нормальні реакції на ненормальні події, які з вами сталися». Проясніть на перших сесіях деталі вашої роботи, розкажіть, як ви бачите вашу спільну роботу, почуйте відгук вашого клієнта. Пам’ятайте, що саме ваш клієнт є експертом своєї історії і його досвід є унікальним. Відносьтеся з повагою до цього досвіду.
Важливо не забувати при роботі із такими клієнтами, що травматична подія умовно розділяє життя людини на «до» події та «після», це спричиняє появу в людини відчуття розірваності та втрати контролю над власним життям, тому важливим етапом вашої роботи буде відновлення контролю вашим клієнтом над його життям, тілесними та емоційними процесами. Дайте вашому клієнту простір і можливість приймати рішення, починаючи із самих простих, побутових, і будьте терплячі до його нетерпимості щодо контролю з боку інших, бо зовнішній контроль може сприйматися як загроза втратити власну свободу та автономію, а людина від якої йде контроль, може ідентифікуватися як агресор. Контроль може спрацювати як тригер та викликати спалахи гніву або ж бажання розірвати контакт. Тому робота психотерапевта повинна бути м’якою, неконтролюючою, приймаючою і не засуджуючою.
Важливою частиною нашою роботи із клієнтами, які постраждали від сексуального насильства є пошук ресурсів, внутрішніх і зовнішніх опор. Хто є зараз поруч, хто може підтримати, що приносить відчуття радості і щастя, що подобається, що подобалося раніше – всі ці питання є важливими, які нам потрібно дослідити. Бо поки ми не будемо впевнені, що у нашого клієнта є сили йти в травму, ми не можемо йти в саму історію.
Наступним важливим етапом опрацювання травми є стабілізація стану клієнта, а саме робота із нав’язливими, тривожними, депресивними станами. Опрацювання флешбеків, панічних атак. Робота із нічними жахіттями. Важлива робота із тілом і диханням. При необхідності потрібно підключення медикаментозної підтримки, тілесної терапії, сенсорно посиленої йоги, пілатесу, танцювально-рухової терапії, масажу тощо.
І звісно, наступним важливим етапом нашої роботи буде те, з чим власно і прийшов до нас наш клієнт – самою історією травматичної події. «Народна уява сповнена примар, як не можуть спочити в своїх могилах, допоки їхні історії не будуть розказані. Шила в мішку не сховаєш. Необхідною умовою для відновлення суспільного порядку та для зцілення конкретних жертв є пам’ять та правдиві розповіді про страшні події». Джудіт Герман «Психологічна травма та шлях до видужання».
Нам важливо бути поруч, стати свідками історії, розділити біль і страх, дати можливість з глибоким прийняттям та емпатією розділити досвід нашого клієнта. Важливо не залишати клієнта на одинці, а бути поруч і в контакті весь час, поки історія не буде розказана. А коли історія буде розказана, нам важливо продовжити її, дізнатися, що було далі, таким чином проводячи через травматичну подію і показуючи клієнту, що він той, хто вижив, той хто пережив, той, хто живе далі, будуючи свою історію життя далі.
Отже, в даній статі ми розглянули особливості роботи терапевта з клієнтами, які постраждали від сексуального насильства. Дослідили головні етами даної роботи, визначили важливість побудови довіри і безпеки між клієнтом та терапевтом. Простежили, черговість етапів терапевтичної роботи і визначити важливість розповіді самої історії нашого клієнта.
Автор Наталія Поцелуєва
Список використаних джерел
- Сайт Офісу Генеральної прокуратури. Розділ «Статистика». Єдиний звіт про кримінальні правопорушення за січень-грудень 2024 року//Електронний ресурс//https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2
- Звіт Дослідницької агенції ФАМА «Сексуальне насилля в Україні. Від усвідомлення до захисту»//Електронний ресурс// https://rescentre.org.ua/images/Uploads/Files/statistika_dl/Zvit_Seksualne-nasyllya_2021.pdf
- Річард Г. Ерскін, Джанет П Морсунд, Ребекка Л. Траутман «За межами емпатії»//К.:Інтерсервіс, 2018, 408 с
- Джудіт Герман «Психологічна травма та шлях до видужання. Наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору//Л.:Видавництво Старого Лева, 2000, 416 с.